- вівтар
- [в'і/ўтар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -р'і, мн. -рі, -р'іў, д. -р'ам і [в'іўта/р] -ар'а/, ор. -аре/м, м. (на) -р'у/, мн. -рі/, -р'і/ў, д. -р'а/м
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вівтар головний — Центральний вівтар церкви, у якій є ще бічні вівтарі … Словник церковно-обрядової термінології
вівтар — (лат. підвищення) 1. Місце жертвувань, жертовник, які у найдавніші часи влаштовувалися просто неба і являлися символом присутності божества, спілкування з ним (синонім олтар). Тому вони влаштовувались на підвищеному місці, щоб дим від куріння… … Архітектура і монументальне мистецтво
бічний вівтар — див. вівтар бічний … Словник церковно-обрядової термінології
головний вівтар — див. вівтар головний … Словник церковно-обрядової термінології
вівтар — ві/втаря/, ч. 1) У давніх народів – місце для жертвоприношень; жертовник. 2) Відокремлене іконостасом підвищення в церкві, де розташований престол … Український тлумачний словник
вівтар — і заст. олтар Підвищена східна частина церкви, відділена від храму вірних іконостасом, у якій розміщено престол; святилище, пресвітерія … Словник церковно-обрядової термінології
вівтар бічний — Частина храму, у якій установлено додатковий престол, щоб уможливити здійснення Літургії в цьому храмі більше ніж один раз на день; приділ; заст. параеклесія … Словник церковно-обрядової термінології
вівтар — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Церковная политика гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа … Википедия
Церковное строительство гетмана Мазепы — Колокольня Софиевского собора, построенная на средства гетмана Мазепы. На втором этаже установлен Колокол Мазепа Николаевский военный собор (Киев) Основная статья: Мазепа, Иван Степанович Церковная политика гетмана … Википедия